А вирусты гепатиті. Вирусный гепатит реферат казакша


Вірусний гепатит (реферат) - Реферати Українською, курсові, дипломи

Реферат на тему:

Вірусний гепатит

Вірусний гепатит — гостра інфекційна хвороба з переважним ураженнямретикулоендотеліальної системи травного каналу і печінки;характеризується інтоксикацією, часто супроводиться жовтяницею.

За рекомендацією ВООЗ, термін «вірусний гепатит» об’єднує двазахворювання, які мають істотні епідеміологічні, клінічні та Іншівідмінності: гепатит А і гепатит В.

Вірусний гепатит А — гостра циклічна інфекційна хвороба, якаспричинюється вірусом А, передається фекально-оральним (можливо, іповітряно-краплинним) шляхом; характеризується початковимизагальнотоксичними та диспепсичними симптомами, переважним ураженнямпечінки, у деяких хворих з порушенням її пігментної функції (жовтяниця).

Вірусний гепатит В — інфекційна хвороба, яка зумовлюється вірусом В,передається парентеральним шляхом, включаючи ге-мотрансфузійний,характеризується переважним втягненням у патологічний процес печінки.Ступінь ураження печінки та наслідки вірусного гепатиту В різноманітні ізалежать від генетичне зумовлених особливостей імунної відповідіорганізму, меншою мірою — від інших факторів, які впливають на неї(величина інфікуючої дози, преморбідний фон, супровідні захворюваннятощо). Вірусний гепатит В — це хвороба імунної відповіді.

Етіологія. Збудник вірусного гепатиту А — вірус, який містить РНК,стійкий у зовнішньому середовищі. Збудник вірусного гепатиту В — вірус,який містить ДНК, характеризується надзвичайною стійкістю, в тому числідо дії високої температури. Тривалий час зберігається у консервованійкрові та плазмі. Маркером гепатиту В е його поверхневий антиген (HBsAg),відомий під назвою австралійського антигена.

Епідеміологія. Джерело інфекції — хворі з клінічно вираженими,субклінічними та безсимптомними формами хвороби. Вірус гепатиту Авиділяється з фекаліями в кінці інкубаційного періоду, в початковомуперіоді, а у деяких хворих— і в перші 1—2 дні жовтяничного періодухвороби. Найчастіше з появою жовтяниці виділення вірусу гепатиту А зфекаліями та циркуляція його в крові припиняються.

При вірусному гепатиті В тривалість циркуляції збудника в крові залежитьвід форми та варіанта перебігу хвороби. При субклінічних табезсимптомних формах, затяжному і хронічному перебігу хвороби циркуляціявірусу гепатиту В в крові е тривалою.

Шляхи передачі. Вірусний гепатит А передається фекально-оральним,можливо, і повітряно-краплинним шляхом; вірусний гепатит В — переважнопарентеральним, включаючи гємотрансфузійний. При вірусному гепатиті В єі контактний шлях інфікування як прихований варіант парентеральногопередавання інфекції. Це буває у разі близького контакту з хворим і примікротравмах шкіри. Іноді здійснюється вертикальне передавання інфекції,тобто інфікування плода або новонародженого матір’ю, хворою віруснимгепатитом В.

Сприйнятливість. На вірусний гепатит А хворіють переважно діти та людимолодого віку. Імунітет дорослих — це імунітет людей, які перехворіли.На вірусний гепатит А не хворіють діти першого року життя завдякитрансплацентарному імунітету. Вірусний гепатит В спостерігається у людейвсіх вікових груп

Патогенез. Вірус гепатиту А через рот потрапляє в травний канал,фіксується та розмножується в епітеліальних клітинах та регіонарнихлімфатичних вузлах тонкої кишки. Проникає в русло крові, фіксуєтьсяклітинами мононуклеарних фагоцитів, зокрема купферовськими клітинамипечінки. В міру нагромадження вірус гепатиту А з купферовських клітинпотрапляє у гепатоцити, в яких настають дистрофічні і навіть некротичнізміни. Залежно від поширеності і глибини процесу розвиваються різногоступеня вираженості порушення функціонального стану печінки Вірусномугепатиту А властивий гострий циклічний перебіг хвороби з швидкимзвільненням організму від збудника. Інтенсивна регенерація тканинипечінки забезпечує повне видужання.

При вірусному гепатиті В збудник потрапляє в організм парентерально.Фіксується і розмножується в гепатоцитах. Організм звільняється відзбудника завдяки імунному цитолізу інфікованих гепатоцитів. Залежно відіндивідуальних особливостей імунної відповіді у печінці розвиваєтьсярізної інтенсивності та тривалості патологічний процес. Крім гострогоциклічного перебігу вірусного гепатиту В, спостерігається затяжний іхронічний.

Клініка. Інкубаційний період при вірусному гепатиті А триває від 15 до50 днів, найчастіше— 15—20 днів, при вірусному гепатиті В—60—180 днів,найчастіше — 70—90 днів.

Перебіг вірусного гепатиту характеризується циклічністю. Розрізняютьпочатковий (переджовтяничний) період, жовтяничний та період видужання.

При вірусному гепатиті А в початковому періоді спостерігаютьсядиспепсичні явища (втрата апетиту, нудота, блювання, біль у надчеревнійділянці та у правому підребер’ї, іноді пронос), підвищення температуритіла, слабкість. Тривалість цього періоду З—5, рідше — 7—10 днів. Сечастає насичено жовтою (колір пива), випорожнення знебарвлені. Приоб’єктивному обстеженні спостерігаються збільшення та ущільненняпечінки, рідше — і селезінки (переважно у дітей раннього віку). Упочатковому періоді іноді спостерігаються явища катару дихальних шляхів.У деяких хворих, внаслідок активації стрептококової мікрофлориносоглотки, буває катаральна або фолікулярна ангіна, загострюєтьсяхронічний тонзиліт тощо.

При вірусному гепатиті В початковому (переджовтяничному) періодувластивий змішаний тип перебігу хвороби: спостерігаються симтомизагальної інтоксикації (головний біль, слабкість, втрата апетиту,підвищення температури тіла), диспепсичні або незначні катаральні явища.У деяких хворих, найчастіше у дітей Старшого віку, спостерігається такожбіль у суглобах, м’язах (псевдоревматичний варіант). Крім того,початковому періоду при вірусному гепатиті В може бути властивийастеновегетативний тип перебігу хвороби, а також безсимптомний. Прибезсимптомному початковому періоді перші ознаки хвороби відображуютьпорушення пігментного обміну — темнішає сеча, знебарвлюютьсявипорожнення, з’являється жовтянічність склер та шкіри. Початковий(переджовтяничний) період при вірусному гепатиті В більш тривалий, ніжпри вірусному гепатиті А, і становить звичайно 7—14 днів, іноді більше.

З появою жовтяниці у більшості хворих на вірусний гепатит А загальнийстан поліпшується, зменшуються явища інтоксикації, нормалізується абознижується температура тіла (жовтяниця «проганяє» прояви хвороби). Привірусному гепатиті В у більшості хворих одночасно з появою жовтяниціпосилюються загальнотоксичні прояви хвороби. Жовтяниця наростаєпоступово. Спочатку спостерігається жовтяничність склер та слизовоїоболонки м’якого піднебіння, пізніше — шкіри. Ступінь жовтяниці різний,не завжди відповідає тяжкості гепатиту, але найчастіше е прямазалежність між інтенсивністю жовтяниці та тяжкістю хвороби. Привірусному гепатиті А спостерігається інтенсивна та більш тривалажовтяниця. Швидке наростання жовтяниці характерне для тяжких тазлоякісних форм вірусного гепатиту В. Печінка збільшена, помірноущільнена та дещо болюча під час пальпації. У деяких хворих привірусному гепатиті збільшується і селезінка (в основному у дітейраннього віку). Живіт помірно здутий, випорожнення знебарвлені. Сечатемна. При тяжких формах вірусного гепатиту проявляється геморагічнийдіатез (петехіальні висипи, синці на місцях ін’єкцій, носові кровотечіта ін.). Залежно від ступеня порушення функціонального стану печінкирозрізняють легку, середньотяжку, тяжку та злоякісну форми вірусногогепатиту. Тяжка та злоякісна форми хвороби характерні для вірусногогепатиту В.

Злоякісна форма, або токсична дистрофія печінки (гепатодистрофія,гепатонекроз),— найтяжча форма вірусного гепатиту В. Найчастіше буває удітей першого року життя. Першими симптомами гепатодистрофії єнервово-психічні порушення — печінкова енцефалопатія. Спостерігаєтьсярізке збудження з руховим неспокоєм, з’являються тремор рук,клонікотонічні судороги. Протягом 1—3 днів розвивається печінкова кома.Жовтяниця при цьому звичайно значно зростає. З’являються геморагічніявища (крововиливи в шкіру, блювання «кавовою гущею», кровоточивістьслизових оболонок та ін.). Зменшуються розміри печінки, вона стаєм’якою, часто зовсім не пальпується. З’являється печінковий запах.Прогноз невтішний Видужання настає звичайно тільки при комплексномуІнтенсивному лікуванні в стадії передвісників печінкової коми.

Вірусний гепатит А характеризується гострим циклічним перебігом, повнимвідновленням функціонального стану печінки. Затяжний перебіг хворобибуває рідко, звичайно при супровідних захворюваннях. При вірусномугепатиті В поряд з гострим перебігом хвороби спостерігається затяжний іхронічний (доброякісний хронічний персистуючий гепатит і хронічнийактивний гепатит, який закінчується в деяких випадках цирозом печінки).

Діагноз вірусного гепатиту встановлюють на основіклініко-епідеміологічних даних. Істотно допомагають у встановленнідіагнозу біохімічні та імунологічні дослідження. Діагноз вірусногогепатиту В підтверджується виявленням австралійського антигена (HBsAg) укрові. Етіологічне розшифрування вірусних гепатитів включає визначеннявсіх серологічних маркерів вірусного гепатиту В, фекального антигенавірусного гепатиту А та сироваткових імуноглобулінів. Негативнірезультати перелічених досліджень дають змогу встановити діагнозвірусного гепатиту ні А ні В. Якщо етіологічне розшифрування вірусногогепатиту неможливе за клініко-епідеміологічними та лабораторнимитестами, ставлять діагноз: вірусний гепатит (недиференційований).

У ранній діагностиці вірусного гепатиту велике значення має підвищенняактивності аланінової амінотрансферази (АлАТ) та альдолази. Істотнодопомагає в діагностиці вірусного гепатиту визначення вмісту білірубінув крові; жовчних пігментів у сечі, стеркобіліну у випорожненнях. Привірусному гепатиті вміст білірубіну в крові здебільшого підвищений,переважає його пряма фракція. Винятком є безжовтянична форма вірусногогепатиту, при якій вміст білірубіну в крові може залишатися нормальнимПротягом усієї хвороби. Підвищення білірубіну до 40 мкмоль/л (норма — до20 мкмоль/л) за забарвленням шкіри визначити неможливо.

Тому вірусний гепатит з підвищеними в таких межах показникамигіпербілірубінемії трактують також як безжовтяничний. При жовтяничнійформі вірусного гепатиту в сечі з’являються жовчні пігменти. Стеркобіліну випорожненнях не визначається протягом кількох днів; звичайно востанні дні початкового (безжовтяничного) та перші дні жовтяничногоперіоду хвороби. Для вірусного гепатиту характерним є підвищеннятимолової, сулемової та інших осадкових проб; гіпоальбумінемія,гіпергаммагдеь булінемія. Зниження вмісту протромбіну свідчить прозначне ураження синтетичної функції гепатоцита і тяжкий перебігвірусного гепатиту.

Жовтяничний варіант вірусного гепатиту слід диференціювати згемолітичною та механічною жовтяницями, пігментним гепатозом татоксичним гепатитом; у дітей перших місяців життя — з атрезієюжовчовивідних шляхів.

Лікування. В лікуванні хворих на вірусний гепатит велике значення маєдотримання постільного режиму та дієти. До зникнення симптомівінтоксикації та значного зниження активності АлАТ постільний режимповинен бути суворим, з наступним поступовим його ослабленням відповіднодо дальшого перебігу хвороби, їжа повинна містити достатню кількістьбілків, жирів, вуглеводів. Тільки при тяжких формах гепатиту доцільнообмежити або навіть повністю виключити з дієти білки. Жири (вершковемасло) обмежують у перші два тижні хвороби. Треба, крім того, виключитиекстрактивні речовини, гострі приправи, шоколад, какао; обмежити в їжівміст солі. З перших днів хвороби рекомендується знежирений сир. М’ясодають варене або у вигляді парових котлет. До меню слід включитимолочнокислі продукти (кефір, кисле молоко тощо), овочі, фрукти тафруктові соки, компоти, киселі, варення, мед та ін. їжа має бути багатана вітаміни. Додатково призначають екстракти вітамінів та синтетичнівітамінні препарати: аскорбінову кислоту, тіамін, ретинол, нікотиновукислоту. Треба в значній кількості пити 5% розчин глюкози, лужнімінеральні води (Боржомі, Єсентуки №17, №4). Для регуляціїжовчовиділення і забезпечення регулярного випорожнення кишок призначають5 % розчин магнію сульфату. В період спаду проявів клінічних симптомівхвороби рекомендуються озокеритові та парафінові аплікації на ділянкупечінки, що позитивно впливає на внутрішньо печінкову гемодинаміку. Уцей період призначають також жовчогінні (холосас, кукурудзяні примочки,безсмертник та інші жовчогінні трави). При легких формах вірусногогепатиту можна обмежитися переліченим комплексом лікувальних заходів. Цетак звана базова терапія вірусного гепатиту.

У разі потреби детоксикаційної терапії застосовують внутрішньовеннокраплинно 5% або 10% розчини глюкози з аскорбіновою кислотою, синтетичніплазмозамінники (реополіглюкін, гемодез та ін.)\ альбумін. Длязвільнення кишок від токсинів та токсичних метаболітів призначаютьочисні та сифонні клізми.

При стійких симптомах інтоксикації у хворих на тяжку форму вірусногогепатиту, при передвісниках та симптомах гепатодиртрофії, а такожзагрозі її розвитку потрібно призначати глікорортикоїдні препарати.Оптимальним можна вважати поєднане Застосування гідрокортизонупарентерально (внутрішньовенно, краплинно) та преднізолону всередину.Доза глікокортикоїдів Становить 2—3, при гепатодистрофії 4—5 мг/кг маситіла на добу в перерахуванні на преднізолон. При тяжких формах вірусногогепатиту слід застосовувати інгібітори протеаз (контрикал, трасилол,гордокс, амбен та ін.). Для пригнічення гнильних процесів у кишкахзастосовують антибіотики; при симптомах геморагічного діатезу — вікасол,амінокапронову кислоту та ін. За показаннями призначають симптоматичніпрепарати. При супутніх захворюваннях проводять відповідне лікування,враховуючи при цьому гепатотоксичність ліків.

Профілактика. Методи активної профілактики вірусного гепатитурозробляються.

Заходи у вогнищі вірусного гепатиту А. 1. Хворого госпіталізують. Строкиізоляції — 4 тижні від початку хвороби або 3 тижні від появи жовтяниці.Питання про можливість лікування хворого на вірусний гепатит А вдомаостаннім часом вирішено позитивно. В таких випадках потрібно забезпечитиізоляцію хворого, щоденний лікарський огляд та систематичний контрольбіохімічних показників функціонального стану печінки, проведенняпоточної дезинфекції. 2. Карантин накладають на 45 днів від дня ізоляціїхворого. В цей час забороняється переводити дітей із групи в групу або вінші дитячі заклади. Приймати нових дітей можна тільки після введення їмімуноглобуліну. Всім контактним, які не хворіли раніше на віруснийгепатит, вводять імуноглобулін: дітям до 10 років —1 мл. від 10 до 11років— 1,5мл. Після ізоляції хворого проводять обов’язкову заключнудезинфекцію. 4. За вогнищем встановлюють медичне спостереження протягомусього карантинного строку. Для ранньої діагностики вірусного гепатиту Ата виявлення його безжовтяничних варіантів рекомендується визначатиактивність АлАТ.

Профілактика вірусного гепатиту В зводиться до профілактикипарентерального інфікування. Потрібно ретельно дезинфікувати медичніінструменти сухим жаром (протягом 1 год. при температурі 160°С),стерилізувати їх (протягом 30 хв при 1,5 атм) або кип’ятити не менше 30хв. У лікувально-профілактичних закладах доцільно створюватицентралізовані стерилізаційні. Для профілактики посттрансфузійноговірусного гепатиту необхідно ретельно добирати та систематичнообстежувати донорів на наявність у їхній крові вірусу гепатиту В. Слідвраховувати, що поряд з вірусом гепатиту В посттрансфузійні гепатитиспричинюються також вірусами ні А ні В. Розпізнати носійство цих вірусіву донорів на сьогодні неможливо. Показання для проведення переливаннякрові та її препаратів повинні бути в рамках потреби.

Похожие записи

ukrreferat.com

Гепатит 3

Реферат  по БЖ-ГОЧС на тему «Гепатит».

Гепатит — общее название острых и хронических диффузных воспалительных заболеваний печени различной этиологии. Один из наиболее распространенных и изнурительных симптомов среди лиц с гепатитом — это усталость, универсальный симптом для всех типов заболеваний печени, который не обязательно коррелирует с остротой болезни печени.

Этиология гепатитов

Воспаление печени (гепатит) может быть вызвано различными факторами (гепатотропными факторами), способными повреждать паренхиму печени. Этиотропная классификация гепатитов включает

1. Инфекционный (вирусный) гепатит:

 Гепатит А                                                                                                                                                 Гепатит B                                                                                                                                                Гепатит С                                                                                                                                                 Гепатит D                                                                                                                                                      Гепатит E                                                                                                                                                  Гепатит G                                                                                                                                                    Гепатиты как компонент: жёлтой лихорадки, цитомегаловирусной инфекции, краснухи, эпидемического паротита, инфекции вируса Эпштейна-Барр, разнообразных инфекций герпеса, лихорадки Ласса, СПИДа.                                                                                                                      Бактериальные гепатиты: при лептоспирозе, сифилисе.

2. Токсический гепатит:

Алкогольный гепатит                                                                                                                           Лекарственный гепатит                                                                                                                                 Гепатиты при отравлении различными химическими веществами

3. Лучевой гепатит (компонент лучевой болезни)

4. Гепатиты как следствие аутоиммунных заболеваний

Вирусные гепатиты

Гепатит А

Гепатит А (болезнь Боткина) вызывается вирусом семейства Picornaviridae. Заболевание передаётся контактным путём. Вирус попадает в организм человека с загрязненными продуктами питания, водой, предметами обихода. Основным источником инфекции служат больные с безжелтушными формами болезни (протекают без желтухи). Вирус выделяется с калом больного в инкубационный период и в начале болезни.

При попадании в желудочно-кишечный тракт, вирус проникает через слизистую оболочку кишечника и с током крови заносится в печень, где внедряется в клетки печени и начинает активно размножаться. Инкубационный период равен в среднем 15-30 дням с вариациями от 7 до 50 дней. Поражение печени связано с прямым разрушительным действием вируса на гепатоциты (клетки печени). Вирус гепатита А имеет кислотоустойчивую оболочку. Это помогает вирусам, попавшим с загрязненными продуктами и водой, пройти кислый защитный барьер желудка.

Выраженность клинических проявлений варьирует в зависимости от степени поражения печени.Различаются:

острая (желтушная) форма,                                                                                                                      подострая (безжелтушная)                                                                                                                субклиническая форма болезни (клинические проявления почти отсутствуют).

Основными симптомами являются: общее недомогание, лихорадка, боли в мышцах, рвота, диарея, тупые боли в правом подреберье, увеличение печени, тёмная окраска мочи. Может быть желтушная окраска кожи и слизистых оболочек, однако это встречается не всегда.

После перенесенного заболевания развивается пожизненный иммунитет.

Гепатит В

Вирус, вызывающий гепатит В, относится к семейству Hepadnaviridae, и провоцирует как острые, так и хронические формы гепатита. Хронический гепатит развивается у 10 % взрослых больных, перенёсших гепатит В.

Источниками инфекции служат больные с острыми и хроническими формами гепатита, а также вирусоносители. Передача вируса осуществляется парентерально (то есть через кровь) естественными и искусственными путями. Из естественных путей наиболее распространён половой путь передачи инфекции. Также возможна передача инфекции во время родов от больной матери ребёнку или трансплацентарное заражение плода во время беременности. Искусственный путь передачи инфекции осуществляется при переливании заражённой крови или её компонентов, при использовании нестерилизованных хирургических или стоматологических инструментов, шприцов и т. п. Для такого заражения достаточно 0,00001 мл крови.

Проникнув в кровяное русло, вирус с током крови заносится в печень, где внедряется в гепатоциты. Вследствие внутриклеточного размножения вируса, в мембрану гепатоцитов встраиваются вирусные белки, которые будучи распознанными клетками иммунной системой, вызывают развитие иммунного ответа. Дальнейшее разрушение клеток печени происходит под влиянием Т-лимфоцитов (киллеры).

Инкубационный период может продлиться от 50 до 180 дней. Клинические проявления гепатита В во многом схожи с таковыми при гепатите А. Чаще всего развивается желтушная форма. Больные жалуются на расстройство пищеварения, боли в суставах, слабость. В некоторых случаях на коже появляются зудящие высыпания. Желтуха нарастает параллельно с ухудшением самочувствия больного. Наиболее часто регистрируются среднетяжёлые и тяжёлые формы болезни. По сравнению с гепатитом А, при гепатите В чаще нарушение функций печени носит более выраженный характер. Чаще развивается холестатический синдром, обострение, затяжное течение, а так же рецидивы болезни и развитие печёночной комы. Острая форма гепатита В примерно у 10 % пациентов переходит в хроническую активную или хроническую персистирующую формы, что со временем ведёт к развитию цирроза печени. После перенесённого заболевания развивается длительный иммунитет. В целях профилактики проводят плановую вакцинацию населения.

При использовании современных противовирусных препаратов существует небольшая вероятность полного излечения. Пегилированный интерферон может считаться лекарственным средством первого выбора для лечения пациентов с хроническим гепатитом В. Эта терапия показала свое превосходство как над терапией с помощью обычных интерферонов, так и над терапией с помощью ламивудина, как Е-антиген-позитивных (HBeAg-позитивных), так и Е-антиген-негативных (HBeAg-негативных), с общим вирусологическим и серологическим ответом в диапазоне от 30% до 44%.Гепатит С

Гепатит С (ранее назывался «гепатит ни А ни В», а в настоящее время описывается как системная HCV-инфекция) передается при контакте с зараженной кровью. Гепатит С может приводить к развитию хронического гепатита, завершающегося циррозом печени и раком печени.

Коммерческой вакцины против гепатита С не существует, но ведется её разработка.

Пациенты с гепатитом С предрасположены к развитию тяжёлого гепатита, если контактируют с гепатитом А или В, потому все пациенты с гепатитом С должны быть вакцинированы против гепатита А и В. Как правило, из 100 инфицированных 3-5 человек погибают. Группы риска прежде всего связаны с переливаниями крови и её препаратов, хирургическими операциями, инъекциями наркотиков с использованием общих шприцов, беспорядочными половыми контактами. Заражение также может произойти при общем пользовании в быту эпиляторов, маникюрных принадлежностей. Считается, что около 10 % зараженных вирусом гепатита С излечиваются самостоятельно, при помощи собственной иммунной системы. У остальных больных заболевание приобретает хронический характер. Порядка 25 % хронических больных рискуют прийти к циррозу или раку печени.

Заболевший гепатитом С должен знать, что лечение этой болезни стоит до 30 тыс. долларов, однако бесплатно для пациентов во многих цивилизованных странах мира, исключая РФ. Излечение происходит не обязательно, поскольку до 90 % пациентов с генотипом вируса 1 имеют только 1/2 — 1/3 шансов на продолжительную ремиссию даже при лечении современными препаратами.

Гепатит D

Гепатит D (гепатит дельта) провоцируется вирусом гепатита D и характеризуется острым развитием с массивным поражением печени. Дельта вирус способен размножаться в клетках печени только в присутствии вируса гепатита В, так как для выхода из клетки частицы дельта вируса используют белки вируса гепатита В. Гепатит D распространён повсеместно. Источником вируса служит больной человек или вирусоноситель. Заражение вирусом D происходит при попадании вируса непосредственно в кровь. Пути передачи схожи с таковыми при гепатитах В или С. Инкубационный период длится от 3 до 7 недель. Клиническая картина напоминает клинику вирусного гепатита В, однако течение заболевания как правило более тяжёлое. Острые формы заболевания могут заканчиваться полным выздоровлением больного. Однако в некоторых случаях (3 % при совместном заражении гепатитом В и 90 % у носителей HBsAg) развивается хронический гепатит, приводящий к циррозу печени. Вакцинация против гепатита В защищает от заражения гепатитом D.

Гепатит Е

Гепатит Е провоцирует симптомы схожие с симптомами гепатита А, хотя иногда может принимать фульминантное развитие, в особенности у беременных женщин. Пути передачи те что и при гепатите А (то есть с загрязнёнными продуктами питания и водой). Наиболее часто гепатит Е встречается в Центральной Азии и странах Африки. Тяжелые исходы в виде фульминантного гепатита, приводящего к смерти, при гепатите Е встречаются значительно чаще, чем при гепатите А и остром гепатите В. В расчете только на госпитализированных больных летальность составляет 1-5 %; для категории беременных женщин этот показатель постоянно регистрируется на уровне 10— 20 %, а в отдельных ситуациях может достигать 40 %.

Гепатит G

Гепатит G был идентифицирован недавно. Возможны пути передачи с кровью и через половой контакт, но пока ещё не совсем ясно вызывает ли он гепатит сам или ассоциируется с гепатитом другой этиологии. Его первичное размножение в печени на данный момент не доказано.

www.coolreferat.com

Вирустық гепатиттер — реферат

           

                                             Вирустық гепатиттер 

   

Вирустық гепатиттер – гепатиттің вирустары қоздыратын адамға қауіпті жұқпалы аурулар  тобы, бірінші кезекте адманың  бауырын залалдайды. Гепатитің ең көп тараған белгісі терінің  және көздің ағының сарғаюы болғандықтан, оны көбінше сары ауру деп атайды. Сары аурудың эпидемияларын біздің дәуірден бұрын Ү ғасырда Гиппократ сипаттаған, ал гепатиттің қозғаушысы тек өткен ғасырдың ортасында ғана ашылды. «Гепатит» деген ұғым қазіргі медицинада тек қана дербес ауруларды ғана белгілемейді. Гепатит, немесе бауырдың қабынуы сары ауру қызбасының, қызамықтың, ұшықтың, ЖҚТБ және кейбір басқа аурулардың белгісі. Сонымен қатар, уланудан болған гепатит бар, оның мысалы, ішімдіктің салдарынан бауырдың зақымдануы.  

Вирустық гепатиттер бір-бірінен этиологиясы мен аурудың  дамуына байланысты өзгеше болады, алайда оларды кейбір белгілері бір-біріне ұқсас.  

Вирустық гепатиттің көптеген белгілері бойынша классификация  жасау мүмкін: 

Этиологиясы бойынша  гепатит A, B, C, D, E, G болып бөлінеді.

Аурудың дамуының ұзақтығына байланысты жедел, жай өрбітін  және созылмалы түрі болып бөлінеді. 

Дене қызуының көтерілуі (37,5 С)  

Гепатиттің ауырлығына байланысты ауыр, орташа ауырлықтағы  және жеңіл түрі болады.   

Зақымданудың орнығуы бойынша, гепатиттер ошақты, мезенхималдық, паренхиматоздық гепатит болып бөлінеді.  

А гепатиті 

 А гепатиті  немесе Боткин ауыруы – ол  вирустық гепатиттің ең кең  тараған түрі.

Аурудың жасырын  кезеңі (заладанғаннан бастап, гепатиттің бірінші белгілері байқалғанға дейін) 7 күннен бастап 50 күнге дейін созылады.  

Ауру әдетте жоғары температурамен басталады, және кейбір беогілермен гриппке ұқсайды. 2-4 күн өткеннен кейін аурудың  зәрі қоңырланады, сыраның немесе қою  шәйдің түріндей юолады, оның пайда болады, оның пайда болуымен аурудаң жағдайы жақсарады. Аурудың ұзақтығы бір жұмадан 1,5-2 айға дейін, ал аурудан кейін қалыпқа келі уақыты жарты жылға дейін созылуы мүмкін. А гепатитінің диагнозы аурудың белгілері, науқастан мәліметтер жинау (гепатит А мен ауырған адамдармен қатынады болғандығы) және басқа да анықтаулар арқылы қойылады.  

Вирустық гепатиттердің  ішінде А гепатиті юолжам бойынша  жәйлі болып саналады, аурудың  салдары ауыр болмайды, көбіншк ауру өздігінен емдеусіз-ақ аяқталады. Қажет  болса А гепатінің емі ауруханада ойдағыдай жүргізіледі. А гепатитімен ауырған кезде төсекте жату керектігі ұсынылады, арнаулы емдәм және гепатопротекторлар – бауырды қорғайтын дәрілер тағайындалады.  

А гепатитінің  өзіндік таралу жолдары – тұрмыстағы адамдар арасындағы қарым-қатынас және вирустармен заладанған тамақ пен суды қолдану арқылы таралады. Сонымен бірге кір қол арқала берілетіндіктен, А гепатитімен көбінше балалар ауырады. А гепатитінің алдын алудағы негізгі шара гигиеналық норманы сақтау. Сонымен қатар, балаларға вакцинация жасауды ұсынамыз.   

Гепатит В  

В гепатиті немесе қан арқылы берілетін гепатит  өте қауіпті ауру, бауырды қатты  залалдауымен сипатталады.  

В гепатиті қан, жыныстық қатынас арқылы және анадан іштегі балаға жұғады. Әдеттегі жағдайда В гепатиті Боткин ауруы сияқты дене қызуының көтерілуінен, әлсіздіктен, буындардың ауруынан, жүректің айнуы және құсудан басталады. Мынадай белгілердің болуы мүмкін: зәр түсінің қоңыралуы және үлкен дәреттің ағаруы. Денеге бөртпе шығуы мүмкін, бауыр мен көкбауыр ұлғаяды.  

В гепатитінде  сарғаю өте сирек кездеседі. Бауырдың зақымдануы өте ауыр болуы мүмкін және қиын жағдайларда цирроз бен  қатерлі ісік ауруыына шалдырады.  

В гепатитін  емдеу кешенді көзқарасты талап  етеді және оның стадиясына, ауырлығына байланысты ем қолданады. Емдеу кезінде иммундық препараттар, гормондар, гепатопротекторлар (бауырды қорғайтын дәрі-дәрмек), антибиотиктер колданылады.

В гепатитінің  алдын алу үшш нәрестелерге бipre толғанша вакцинация жасату керек.  

Гепатит С  

Вирустық гепатитінің  ең ауыр тypi С гепатит немесе қан  құйылғаннан болган гепатит. Бұл  атты гепатит қан аркылы, қан кұю  кезінде немесе зарарсызданбаган шприцтерден  жуғатындыктан алды. Kaзipri уақытта  бүкіл донорлық қан С гепатитінің  вирусына тексерілінеді. Жыныс жолы арқылы және ауру анадан іштегі балага С гепатитінің вирусынын берілуі өте сирек.  

С гепатитімен  ауыратын адамдардын шамамен 70-80% аурудың  созылмалы түpi дамиды. Онын ең үлкен  қayіпі — цирроздын пайда болуына  себепкер болады және катерлі ісікке әкеліп соқтыруы мүмкін.  

С гепатит баска  да вирустық гепатиттермен организмде бірігe жүрсе аурудың жағдайы  кенет темендейді аурудың барысы асқынады және өлімшілікке әкеліп соктыруы мүмкін.

Бул аурудың  қауіптілігі, қазіргі кезде cay адамды С гепатитін жұктырудан қоргай алатын нәтижелі вакцинанын жоқтығы.  

Гепатит D  

Д гепатиті немесе дельта-гепатит вирустық гепатиттердің  баска түрлерінен айырмашылығы вирустың адам организмінде жеке өніп-өce алмайтындығы.  

Ол үшін «көмекші-вирус» В гепатитінің вирусы керек. Сондықтан дельта-гепатит дербес ауру деп есептелмейді, ол В гепатитінің бағысын асқындыратын cepiктес – ауру. Бұл екі вирус, ауру адамның организмінде катар өмір сүргенде, аурудың ауыр түpi пайда болады, оны дәрігерлер супержұқпа деп атайды. Бұл аурудың барысы В гепатитінің барысына ұксайды, бірақ аурудың асқынуы жиі кездеседі және аса ауыр болады.  

Гепатит Е  

Ол езінің белгілерімен А гепатитіне ұқсайды.  

Бірақ вирустық гепатиттердің басқа түрлерінен айырмашылығы Е гепатитінің ауыр түрінде бауырмен коса бүйрек те зақымданады. Е гепатиті А гепатиті сияқты, нәжіс-ауыз жолы арқылы жұғады, ауа райы ыстық және халқы сумен нашар камтамасыз етілген елдерде тараған, және бұл аурудан сауығу жөніндегі болжам бойынша, көбінше сәтті аяқталады.  

Е гепатитін  жұқтыру, аурулардың жалғыз ғана тобына — босанар алдындағы әйелдер ушін өте қауіпті. Бұл ауру мен ауырған әйелдердің өлім-жітімі 40 % - ға дейін болады, ал ішіндегі баласы өлі туады .  

G Гепатит  

G Гепатиті —  вирустық гепатиттердің тобындагы  соңгы өкіл, өзінің белгілерімен С гепатитіне ұқсайды. Ол қауіпті емес, С гепатитіне тән жұкпалы процесстің өршуінен болатын цирроз бен қатерлі iciк G Гепатитінде пайда болмайды. Егер eкeyi үйлессе ғана, циррозға әкелуі мүмкін.  

Вирустық А  гепатитінің алдын алу 

Вирустық А гепатиті – бауырдың жұқпалы ауруы. Гепатит А – тек ауру адамнан жұғады. Гепатит А-ның вирусы адам ағзасына су, тамақ, кір қол және лас ыдыс-аяқ, үй керек-жарақтары арқылы түседі.  

Жеке адам гигиенасын сақтамағандықтан вирустық гепатит  А- ны жұқтыруға болады.  

Гепатит А-ның  негізгі белгілері:  

Тәбеттің төмендеуі

Оң қабырғаның астының ауруы 

Дене қызуының көтерілуі (37,5 С)  

Жүректің айнуы, кейде құсу  

Әлсіздік, дімкестік  

Зәрдің түсінің  қоңырлауы  

Үлкен дәреттің түсінің ағаруы  

Таңдайдың, көз  ағының сарғаюы, кейінірек терінің сарғаюы, кейде ауырған адамда сарғаю болмауы мүмкін.  

Вирустық гепатит  А ауыруының бірінші белгілері  пайда болса, бірден дәрігерлерге барыңыз. 

Қорғану шаралары  

  

Жеке адам гигиенасын сақтау:  

Қайнатылған, немесе өз шөлмегіңдегі суды ішу  

Тамақ ішер алдында, дәретханадан кейін, серуендеп келгеннен  кейін қолыңызды сабындап жууды  әдетке айналдырыңыз 

Қоғамдық гигиенаны  сақтау:    

Әдейілеп бөлінген жерде суға шомылыңыз, шомылған кезде  суды жұтпаңыз

Ашық су айдындарынан, өзеннен алған суды ішуге, тамақ жасауға және ыдыс-аяқ жууға қолдаңбаңыз 

Көкөністер мен  жемістерді қолданар алдында жақсылап мұқият жуыңыз  

Сіздің денсаулығыңыз  өз қолыңда

student.zoomru.ru

А вирусты гепатиті — реферат

А вирусты  гепатиті 

А гепатиті-фекалды-оралды механизмі арқылы берілетін вирусты ішек инфекциясы.

РНҚ-лы вируспен тудырылатын жедел  бауырдың қабынуы, әдетте өзіндік сауығумен  аяқталады.

Этиологиясы. А гепатит вирусы (HAV) энтеровирустар тұқымдастығына Picornaviridae жатады. Кей кезде вирусты 72 типтегі энтеровирус деп те атайды. Ол дөңгелек, сәл жиектелген, көлденеңінен алғанда 27-32 нм бөлшек. Вирустың нуклеокапсидінің сыртқы қабығы және беткейлік шығыңқысы жоқ.

saktaluii А гепатитінің вирусы суда ұзақ уақыт (3-10 ай) сақталуы мүмкін, топырақта, нәжісте (1 айға дейін), үй тұрмыс заттарында да сақталады. 100° С –та 5 мин қайнатқанда инактивирленеді. Вирус формалин мен УКС-не (УФО) сезімтал, салыстырмалы түрде хлорға төзімді, хлороформ мен эфирдің әсеріне инактивирленбейді.

Эпидемиологиясы. Инфекция көзі: сарғыштанбаған және субклиникалық, сонымен қатар аурудың манифестті түрімен науқастар жатады. А гепатит вирусы фекалды-оралды механизммен беріледі. Вирус сарғыштануға дейін 10-14 күн бұрын бөліне бастайды және сарғыштықтың 2-7 күнінде аяқталады. Аурудан кейін тұрақты иммунитет қалыптасады.

А вирусты гепатитке қабылдаушылық  ортақ болады. Алайда 1 жастан үлкен  балалар (әсіресе, 3-12 дейінгі жаста) және жастар арасында бұл ауру жиі  тіркеледі.

А вирусты гепатитке маусымдылық (аурудың максимальді сырқаттанушылық  кезеңі күз-қыс айларында тіркеледі), кезеңділік тән.

Клиникасы. А вирусты гепатиті  айқын клиникалық белгілерімен (сарғыштық және сарғыштықсыз) және клиникалық белгілерінсіз өтуі мүмкін (инаппрантты түрі). Ауру түрлерінің  ажыратылуы:

-ағымы бойынша: жедел, жеделдеу, созылмалы;

-ауырлық дәрежесі бойынша: жеңіл,  орташа, ауыр.

Клиникалық белгілерімен өтетін гепатитке 4 кезеңнің ауысып ағуы тән: жасырын  кезең, продромалды, аурудың өршу кезеңі (сарғыштық), реконвалисценция.

Жасырын кезең 6-50 күн (жиі 15-30 күн).

   Продромалды (сарғыштық алды) кезең - 2-14 күн (жиі 5-7 күн). Продромалды кезең әр түрлі вариантпен өтуі мүмкін: грипп тәрізді, диспепсиялық, астеновегетативті, аралас.

Грипп тәрізді варианты жедел басталады, дене қызуы 38-39°С, 2-3 күн байқалады; басы, бұлшықеттері ауырады, катаральды белгілер болуы мүмкін.

Диспепсиялық вариантта тәбет төмендейді, эпигастрий аймағында ауырлық немесе ауру сезімі болады, оң жақ қабырға асты ауырып, науқаста кейде жүрек айну, құсу байқалады.

Астеновегетативті вариантта әлсіздік, ұйқышылдық, ашушаңдық, басы ауырып, айналып, жұмысқа қабілеті төмендейді.

Аралас түрінде бірнеше варианттардың симптомдары кездеседі.

Ауру басталғаннан кейін 2-4 күн  өткен соң несеп сарғаяды, түсі қою шай немесе сыра түстес болады, сонымен қатар үлкен дәреті түссізденіп, кейде консистенциясы сұйылады. Тексеру  кезінде науқастардың бауыры, ал 10-20% -да көкбауыры ұлғайғандығы және пальпация  жасағанда ауру сезім анықталады. Биохимиялық зерттеуде АЛТ белсенділігі жоғарылады.

Аурудың өршу кезеңі (сарғаю кезені) сарғаюдан басталады, ол шамамен 2-3 аптаға (орташа тербелісі 1 аптадан 1-2 ай) созылады. Сарғыштықтың бастау, максималды көріну және басылу кезеңі бір-бірінен ажыратылады. Әдетте, А гепатиті кезіндегі сарғыштық қарқынды болмайды. Билирубин қалыпты жағдайдан 4-5 еседен жоғарыламайды. Алғашқы 2-3 күнде сарғыштық көбейіп, қайта басылады.

А гепатиті кезінде аурудың жеңіл түрі - сарғыштықсыз және сарғыштық түрлері жиі кездеседі. Аурудың орташа  түрі науқастардың 1/3 –інде ал ауыр түрі  0,1- 0,3%-да кездеседі. Кейде өзгерістері бар бауырда аурудың күрт ағымды түрі байқалады. А гепатитіның фульминантты түрі 0,1-0,4 % науқастарда болады.

Аурудан айығу гепатит белгілерінің жойылуымен сипатталады. Науқастың тәбеті дұрысталады, астено-вегетативті белгілер азаяды, сарғыштық жойылады, бауыр мен көкбауырдың көлемі қалпына келеді.

Диагностикасы. А гепатиті диагнозы эпидемиологиялық (А гепатитімен науқаспен жанасқаннан кейін 7-50 күнде ауыруы), клиникалық белгілері (аурудың циклділігі симптомдардың алмасу заңдылығымен өтетін продромалды және сарғыштық кезеңі), лабораторлық зерттеу нәтижелеріне негізделеді.

Лабораторлық зерттеу келесі нәтижелерге  негізделеді:

  1. перифериялық қан анализінің өзгеруі
  2. пигмент тесттерінің өзгеруі
  3. бауыр сынамаларының өзгеруі
  4. серологиялық анализ
  5. аспаптық

Қанның жалпы анализінде лейкопения, салыстырмалы лимфоцитоз, және моноцитоз байқалады.

Қалыпты жағдайда жалпы  билирубин 20,5мкмоль/л құрайды. Гепатит кезінде гипербилирубинемия тікелей фракция көбеюімен байқалады.

несепте уробилин пайда  болады. Гепатит кезінде АЛТ-нің салдарынан (қалыпта жағдайда 0,68%) гиперферментемия 2-5 есе көбейеді.

Гепатит кезінде қан ұюы факторының  ферменттер тобының синтезі төмендейді.

Бауыр сынамаларының тобына  мезенхималы  кіреді және олар ретикуло-эндотелиалды жүйесінің   зақымдануын көрсетеді.

Тимол сынамасы (қалыпты жағдайда 4-5 Ед) 10-20 есе көбейіп, сулемалық  сынама (қалыпты жағдайда 1,8-2,0 Бірлік) 1,7-1,6 есе төмендейді.

Салыстырмалы диагностикасы. А гепатитінің продромалды кезеңін салыстырады:

● тымаудан және басқа жедел респираторлы аурудан;

● энтеровирусты инфекциядан;

● сүзек топтас аурулардан;

● жедел ішек инфекцияларынан.

Сарғыштық кезеңінде А гепатитін  төменде аталған аурулардың

сарғыштық түрімен салыстырады:

● жұқпалы мононуклеоз;

● лептоспироз;

● псевдотуберкулез;

● гемалитикалық сарғыштық;

● токсикалық сарғыштық;

● механикалық сарғыштық.

Емі. А гепатитінің еміне төсек режимі, “жартылай” төсек режимі, тиімді тамақтану және витамин емі сияқты емдеу шаралары жатады. Аурудың жеңіл және орташа ауырлығында науқастар «жартылай» төсекте жату керек, ал ауыр ағымында - төсек режимі. Ауруханадан шыққан соң 6 айға дейін ауыр жұмыс істеуге болмайды.

№5-емдәм үстелі (Певзнер бойынша), ауыр қорытылатын майлы тамақтарды (сиыр, қой, шошқа еті), қуырылған, ащы  тағамдарды жеуге болмайды. Ауруханадан  шыққан соң 6 айға дейін емдәм сақтау керек.

Дезинтоксикация мақсатымен науқасқа тәулігіне 1,5-2,0 л сұйықтық беріледі. Анорексия белгісімен, қайта-қайта құсатын науқастарға парентералды жолмен глюкоза, Рингер сұйықтығы құйылады.

Аурудың жеңіл ағымында дәрумендер, энтеросорбенттер (микрокристалды целлюлоза 2,0-3,0 г; гидролизді целлюлоза-полифепан, билигнин 0,5-1,0 г/кг- түнге соңғы тамақтанудан кейін 2-3 сағаттан соң беріледі) тағайындалады.

Аурудың орташа ауырлық ағымында жоғарыда аталған емге қосымша асқазан  мен ұйқы безінің қорыту жұмысын  жақсарту үшін фермент препараттарын (панкреатин, креон, мезим форте, фестал) береді.

Инфузиондық-дезинтоксикацаялық ем ретінде қан тамырға тамшылап 5%  глюкоза ерітіндісін, гемодез (400 мл күнара), рибоксин (20-30 мл), 5% аскорбин қышқылын құямыз.

фенобарбитал тағайындалады.

Болжам. Қолайлы. Науқастардың  90%-да толық айығып, қалғандарында аурудың “қалдық” белгілері болады. А гепатитіның өлім-жітім саны 0,04%-дан артпайды.

Алдын алу шаралары. Санитарлық - гигиеналық шараларға фекалды - оралды механизмін үзу жатады.

Эпидемиялық ошақта А гепатитімен  ауырған науқас анықталғанда, күнделікті және қорытынды дезинфекция жасалады, науқасты оқшаулап (үй жағдайында қалдыруға  болады), ауруханаға жатқызады.

Науқасты оқшаулағаннан соң, жанасқандарды 35 күн бақылап, биохимиялық тексеруден өткізеді.

А гепатитіның алдын алу мақсатымен донорлық иммуноглобулинді (1,5-4,5мл бұлшық етке) енгізеді, қайта енгізу 4 реттен көп болмауы керек. Енжар (пассивті) иммунитет 4 ай сақталады. А гепатитінің  вакциналық алдын алуы “Хаврикс-А” (Havrix-A), “Аваксим” (Avaxim) вакциналарымен жасалады. Бұл вакциналарды адамдарға  А гепатиті-бойынша қолайсыз аймақтарға барар бұрын (туристер, сапар шегушілер, әскери қызметкерлер және т.б.) бұлшық етке 2 мәрте (аралығы 6-12 ай) енгізеді. Вакцинациядан  кейінгі иммунитет 10 жыл сақталады.

Е вирусты гепатиті

         Е вирусты гепатиті кұрамында  РНҚ бар вируспен тудырылады (HEV).  Бұл гепатиттiң таралу механизмі–  фекалды-оралды.

Е гепатиті, ДДҰ мәлiметтерi бойынша тропикалық және субтропикалық  аумақтарындағы (Индия, Непал, Бирма, Орта Азия, Латын Америкасы,т.б.) ересек турғындарының  арасында ең жиi кездесетiн жедел  вирусты гепатиті болып табылады. Бiрақ Е гепатитімен аурушылдық Европа мен Ресейде де кездеседi.          

Эпидемиологиясы. Е гепатиті А гепатитке ұқсас, фекалды-оралды механизммен тарайтын антропонозды инфекцияға жатады. Таралу жолы – көбiнесе  су арқылы, HEV-нi water born hepatitis virus деп атайды. А гепатитпен ерекше қатынастық-тұрмыстық жолмен сирек тарайды. Жанұялық ошақтар тiркелген емес. Бұны  HAV-мен салыстырғанда HEV-нiң нәжiстегi концентрациясы аз болатынымен түсiндiруге болады.

Е гепатиті көбінесе 15-40 жастағы  адамдарда тiркеледi. Ер адамдар жиiрек  ауырады. Жүктi әйелдерде ауру ағымы  ауыр, жоғары өлiм көрсеткiшiне әкеп соғады. Егер ауру жүктiліктiң екiншi жартысында пайда болса, науқастардың 20% өледi.

Е вирусты  гепатиттiң  эпидемиялық аумақтары Оңтүстiк-Шығыс  Азияда, Индияда, Орталық Америкада  тiркелген. Аурудың бiрен саран жағдайлары Америка мен Европада да кездеседi.

Патогенезі. Патогенез факторлары А гепатитке ұқсайды. HEV, HAV тәрiздi, цитопатиялық әсер етiп, гепатоциттердiң тiкелей вирусты цитолизiне әкеп соғады. Бiрақ, Е гепатиті кезiнде А гепатитке ұқсас жылдам иммундық жауап дамиды.

Реинфекция  болуы мумкiн. А вирусты  гепатиттен ерекше, Е  вирусты  гепатиттен кейiн өмiр  бойы сақталатын иммунитет болмауы  мүмкiн. Е гепатиті вирусының созылмалы  тасымалдаушылығы және аурудың созылмалы  түрлерi болмайды.

Е гепатитiнiң басқа гепатиттерден  ерекше, жүкті әйелдерде ауыр ағымы  және өлiм қаупі патогенездiң шешiлмеген сұрақтарына жатады.

Е гепатиті кезiндегi бауырдың патоморфологиялық өзгерiстерi  А  гепатитке ұқсас. Некробиоздық процесс  нүктелi  немесе дақты некроздың  дамуымен шектеледi; гепатоциттердiң  көбiсi зақымдалмайды. Осыған байланысты ауру көбiнесе жеңiл, сарғаюсыз немесе көмескi түрде өтедi. Е гепатиттiң  ауыр және фульминантты түрлерi дамыған  кезде (әсiресе, жүкті әйелдерде) бауырдың тараған көпір тәрiздi, субмассивтi немесе массивтi некроз белгiлерi анықталады.

Клиникасы. Инкубациялық кезең 10-60 күн (көбінесе 30-40 күн). Әдетте ауру бiрте-бiрте басталады.    Сарғаю алдындағы кезең 1-9 күн. Аурудың негiзгi белгiлерiне әлсiздiк, немқұрайлық, тәбеттiң болмауы, жүрек айну, құсу жатады. Науқастардың көбiсi эпигастрий аумағындағы және оң жақ қабырға астындағы ауру сезiміне шағымданады. Дене қызуы сирек жоғарылайды әдетте 38º С-ден жоғары емес. Сарғаю кезенiнiң ұзақтығы 1-3 апта. Вирусты А гепатиттен ерекше сарғаю пайда болған кезде интоксикация белгiлерi жоғалмайды.

Е гепатиті  көбiнесе жеңiл және орташа ауыр түрде өтiп, сауығумен аяқталады.

Е гепатиті ауыр және фульминантты түрде өтiп, жедел бауыр жетiспеушiлiгiне әкеледi де өлiммен аяқталады. бүйрек жетiспеушiлiгi және диссеминацияланған тамыр iшiлiк қанның ұю синдромы тән. Е гепатиті және созылмалы вирусты В гепатиттiң суперинфекциясы аурудын қолайсыз ағымына әкеледi. Бұл кезде өлiм көрсеткiшi 75-80% құрайды. Одан басқа жүктi әйелдерде (әсiресе III триместрде) жеңiл ағыммен (3,9%) салыстырғанда орташа ауыр (67, 9%) және ауыр (28,2%) түрлерi жиiрек кездеседi.

Фульминантты гепатиті жүктiлiктiн үзiлуiне (түсiктер, ерте босанау), 1-2 тәулiк iшiнде бауыр-клеткалық команын дамуына, босану кезiнде қан кетуге әкеп соғатын айқын геморрагиялық синдромға, ұрықтың антенатальды өлiмiне акеледi.

Жүктiлiк босанумен аяқталғандада нәрестелердiң жартысынан көбi бiрiншi ай iшiнде өлетiнi туралы айту керек.

Реконвалисценция кезендi 1-2 ай созылып, клиникалық-лабораторлық көрсеткiштер болу қалыптасады.

       Салыстырмалы  диагноз Агепатиті кезiндегiдей  өткiзiледi.

            Емi. Е   вирусты гепатиті  кезiнде жургiзiлетiн емдеу комплексi А вирусты гепатиті кезiндегi емге ұқсас.

Болжамы. Ауруханадан шығару ережелерi және диспансерлік бақылау А гепатитіне ұқсас. Е гепатиттiң натижелерi де А гепатитіне тән, бiрақ жүктi әйелдер арасындағы жоғары өлiм көрсеткiшi ерекше.

         Алдын алу шаралары. А  гепатитімен ауырушылдықты төмендетуге бағытталған гигиеналық  шаралар (соның iшiнде, түрғындарды сумен қамтамасыз етудi жақсарту), Е  гепатиті  кезiнде де эффективтi болып табылады. Қазiргi кезде вакцина өнделген емес.

Ботулизм

Анықтамасы. Ботулизм (аллантиазис, ихтиизм) – ботулотоксиннің әсерінен дамитын, сопақша ми және жұлынның зақымдануымен сипаталатын жедел токсико-инфекциялық ауру.

Ботулизм көп жағдайда өз уақытында  анықталмайды. Ботулизммен ауыратын науқастарға диагноз коюда жіберілген қателіктер мен емді кеш бастау аурудың  қолайсыз нәтижесінің себебі болуы  мүмкін.

Тарихи мәліметтер. Қанды шұжық қолдануына байланысты, ауру Византияда ІХ-Х ғғ белгілі болған. Шұжықтан улануды Германияда 1815 ж. Ю. Кернер анықтаған. Осы уақыттан бері бұл сырқат «ботулизм» және «аллантиазис»- деген атау алды (латынша – botulinum шұжық грекше - аІІапеtі asis - шұжықтық өнім). Ресейде 1818 ж. тағам ретінде тұздалған балықты қолданғаннан кейін паралитикалық (салданулық) ауру дамыған болатын және ол ихтиизм атауын алды. Бірақ ихтиизм термині аса көп қолданылмады және бүкіл әлемде тек ботулизм термині қолданылады.

Этиологиясы.   Қоздырғышы – Clostridium botulinum – Clostridium тегіне, Bacillacea тұқымдастығына жатады. Бұл қоздырғыш анаэробты, спора түзетін таяқша. Антигендік құрылымы бойынша токсиннің 7 түрін ажыратады А, В, С, Д, Е, Ғ, С. Соның ішінде адамға зиянды төртеуі ғана - А, В, Е, Ғ.

 Өсуі мен токсин түзуінің  оптимальді температурасы 28-35°С. Споралар өте төзімді: 100°С температурада 5сағаттан кейін, ал 120°С температурада 30 минут ішінде өледі. Клостридияның вегетативті түрі ботулотоксин бөледі. Қоздырғыштың вегетативті      түрлері   кайнатқаннан    кейін   2-5   минутта   жойылады.  

Эпидемиологиясы. Ботулизм сапрозооноздарға жатады. Ботулизм   кезінде  қоздырғыштың   негізгі резервуарлары:

а) жылықанды жануарлар (көбінесе шөпқоректілер)

б) салқынқанды (балықтар, шаян тәрізділер, моллюскалар)

в) сыртқы орта (жер қыртысы, көлдердің, теңіздердің лайы).

Ботулизмнің 3 түрі бар:

freepapers.ru

Гепатит 3

Реферат  по БЖ-ГОЧС на тему «Гепатит».

Гепатит — общее название острых и хронических диффузных воспалительных заболеваний печени различной этиологии. Один из наиболее распространенных и изнурительных симптомов среди лиц с гепатитом — это усталость, универсальный симптом для всех типов заболеваний печени, который не обязательно коррелирует с остротой болезни печени.

Этиология гепатитов

Воспаление печени (гепатит) может быть вызвано различными факторами (гепатотропными факторами), способными повреждать паренхиму печени. Этиотропная классификация гепатитов включает

1. Инфекционный (вирусный) гепатит:

 Гепатит А                                                                                                                                                 Гепатит B                                                                                                                                                Гепатит С                                                                                                                                                 Гепатит D                                                                                                                                                      Гепатит E                                                                                                                                                  Гепатит G                                                                                                                                                    Гепатиты как компонент: жёлтой лихорадки, цитомегаловирусной инфекции, краснухи, эпидемического паротита, инфекции вируса Эпштейна-Барр, разнообразных инфекций герпеса, лихорадки Ласса, СПИДа.                                                                                                                      Бактериальные гепатиты: при лептоспирозе, сифилисе.

2. Токсический гепатит:

Алкогольный гепатит                                                                                                                           Лекарственный гепатит                                                                                                                                 Гепатиты при отравлении различными химическими веществами

3. Лучевой гепатит (компонент лучевой болезни)

4. Гепатиты как следствие аутоиммунных заболеваний

Вирусные гепатиты

Гепатит А

Гепатит А (болезнь Боткина) вызывается вирусом семейства Picornaviridae. Заболевание передаётся контактным путём. Вирус попадает в организм человека с загрязненными продуктами питания, водой, предметами обихода. Основным источником инфекции служат больные с безжелтушными формами болезни (протекают без желтухи). Вирус выделяется с калом больного в инкубационный период и в начале болезни.

При попадании в желудочно-кишечный тракт, вирус проникает через слизистую оболочку кишечника и с током крови заносится в печень, где внедряется в клетки печени и начинает активно размножаться. Инкубационный период равен в среднем 15-30 дням с вариациями от 7 до 50 дней. Поражение печени связано с прямым разрушительным действием вируса на гепатоциты (клетки печени). Вирус гепатита А имеет кислотоустойчивую оболочку. Это помогает вирусам, попавшим с загрязненными продуктами и водой, пройти кислый защитный барьер желудка.

Выраженность клинических проявлений варьирует в зависимости от степени поражения печени.Различаются:

острая (желтушная) форма,                                                                                                                      подострая (безжелтушная)                                                                                                                субклиническая форма болезни (клинические проявления почти отсутствуют).

Основными симптомами являются: общее недомогание, лихорадка, боли в мышцах, рвота, диарея, тупые боли в правом подреберье, увеличение печени, тёмная окраска мочи. Может быть желтушная окраска кожи и слизистых оболочек, однако это встречается не всегда.

После перенесенного заболевания развивается пожизненный иммунитет.

Гепатит В

Вирус, вызывающий гепатит В, относится к семейству Hepadnaviridae, и провоцирует как острые, так и хронические формы гепатита. Хронический гепатит развивается у 10 % взрослых больных, перенёсших гепатит В.

Источниками инфекции служат больные с острыми и хроническими формами гепатита, а также вирусоносители. Передача вируса осуществляется парентерально (то есть через кровь) естественными и искусственными путями. Из естественных путей наиболее распространён половой путь передачи инфекции. Также возможна передача инфекции во время родов от больной матери ребёнку или трансплацентарное заражение плода во время беременности. Искусственный путь передачи инфекции осуществляется при переливании заражённой крови или её компонентов, при использовании нестерилизованных хирургических или стоматологических инструментов, шприцов и т. п. Для такого заражения достаточно 0,00001 мл крови.

Проникнув в кровяное русло, вирус с током крови заносится в печень, где внедряется в гепатоциты. Вследствие внутриклеточного размножения вируса, в мембрану гепатоцитов встраиваются вирусные белки, которые будучи распознанными клетками иммунной системой, вызывают развитие иммунного ответа. Дальнейшее разрушение клеток печени происходит под влиянием Т-лимфоцитов (киллеры).

Инкубационный период может продлиться от 50 до 180 дней. Клинические проявления гепатита В во многом схожи с таковыми при гепатите А. Чаще всего развивается желтушная форма. Больные жалуются на расстройство пищеварения, боли в суставах, слабость. В некоторых случаях на коже появляются зудящие высыпания. Желтуха нарастает параллельно с ухудшением самочувствия больного. Наиболее часто регистрируются среднетяжёлые и тяжёлые формы болезни. По сравнению с гепатитом А, при гепатите В чаще нарушение функций печени носит более выраженный характер. Чаще развивается холестатический синдром, обострение, затяжное течение, а так же рецидивы болезни и развитие печёночной комы. Острая форма гепатита В примерно у 10 % пациентов переходит в хроническую активную или хроническую персистирующую формы, что со временем ведёт к развитию цирроза печени. После перенесённого заболевания развивается длительный иммунитет. В целях профилактики проводят плановую вакцинацию населения.

При использовании современных противовирусных препаратов существует небольшая вероятность полного излечения. Пегилированный интерферон может считаться лекарственным средством первого выбора для лечения пациентов с хроническим гепатитом В. Эта терапия показала свое превосходство как над терапией с помощью обычных интерферонов, так и над терапией с помощью ламивудина, как Е-антиген-позитивных (HBeAg-позитивных), так и Е-антиген-негативных (HBeAg-негативных), с общим вирусологическим и серологическим ответом в диапазоне от 30% до 44%.Гепатит С

Гепатит С (ранее назывался «гепатит ни А ни В», а в настоящее время описывается как системная HCV-инфекция) передается при контакте с зараженной кровью. Гепатит С может приводить к развитию хронического гепатита, завершающегося циррозом печени и раком печени.

Коммерческой вакцины против гепатита С не существует, но ведется её разработка.

Пациенты с гепатитом С предрасположены к развитию тяжёлого гепатита, если контактируют с гепатитом А или В, потому все пациенты с гепатитом С должны быть вакцинированы против гепатита А и В. Как правило, из 100 инфицированных 3-5 человек погибают. Группы риска прежде всего связаны с переливаниями крови и её препаратов, хирургическими операциями, инъекциями наркотиков с использованием общих шприцов, беспорядочными половыми контактами. Заражение также может произойти при общем пользовании в быту эпиляторов, маникюрных принадлежностей. Считается, что около 10 % зараженных вирусом гепатита С излечиваются самостоятельно, при помощи собственной иммунной системы. У остальных больных заболевание приобретает хронический характер. Порядка 25 % хронических больных рискуют прийти к циррозу или раку печени.

Заболевший гепатитом С должен знать, что лечение этой болезни стоит до 30 тыс. долларов, однако бесплатно для пациентов во многих цивилизованных странах мира, исключая РФ. Излечение происходит не обязательно, поскольку до 90 % пациентов с генотипом вируса 1 имеют только 1/2 — 1/3 шансов на продолжительную ремиссию даже при лечении современными препаратами.

Гепатит D

Гепатит D (гепатит дельта) провоцируется вирусом гепатита D и характеризуется острым развитием с массивным поражением печени. Дельта вирус способен размножаться в клетках печени только в присутствии вируса гепатита В, так как для выхода из клетки частицы дельта вируса используют белки вируса гепатита В. Гепатит D распространён повсеместно. Источником вируса служит больной человек или вирусоноситель. Заражение вирусом D происходит при попадании вируса непосредственно в кровь. Пути передачи схожи с таковыми при гепатитах В или С. Инкубационный период длится от 3 до 7 недель. Клиническая картина напоминает клинику вирусного гепатита В, однако течение заболевания как правило более тяжёлое. Острые формы заболевания могут заканчиваться полным выздоровлением больного. Однако в некоторых случаях (3 % при совместном заражении гепатитом В и 90 % у носителей HBsAg) развивается хронический гепатит, приводящий к циррозу печени. Вакцинация против гепатита В защищает от заражения гепатитом D.

Гепатит Е

Гепатит Е провоцирует симптомы схожие с симптомами гепатита А, хотя иногда может принимать фульминантное развитие, в особенности у беременных женщин. Пути передачи те что и при гепатите А (то есть с загрязнёнными продуктами питания и водой). Наиболее часто гепатит Е встречается в Центральной Азии и странах Африки. Тяжелые исходы в виде фульминантного гепатита, приводящего к смерти, при гепатите Е встречаются значительно чаще, чем при гепатите А и остром гепатите В. В расчете только на госпитализированных больных летальность составляет 1-5 %; для категории беременных женщин этот показатель постоянно регистрируется на уровне 10— 20 %, а в отдельных ситуациях может достигать 40 %.

Гепатит G

Гепатит G был идентифицирован недавно. Возможны пути передачи с кровью и через половой контакт, но пока ещё не совсем ясно вызывает ли он гепатит сам или ассоциируется с гепатитом другой этиологии. Его первичное размножение в печени на данный момент не доказано.

ua.coolreferat.com


Смотрите также